Комерційний директор ФК «Полісся» Олександр Денисов на Ukrainian Padel Expo розповів, що саме робить падел зрозумілим і привабливим для футболістів, чому ця гра добре працює як спосіб відпочинку після насиченого тренувального циклу та як падел поступово стає частиною футбольного нетворкінгу.
Як Олександр Денисов прийшов у падел
За словами Денисова, у «Поліссі» до паделу футболістів і менеджмент клубу долучив саме Геннадій Буткевич:
– Нас усіх у «Поліссі» до паделу затягнув президент клубу Геннадій Буткевич. Він просто побудував корт. Ми спочатку навіть не знали, що це таке, але після цього всі почали грати. Я десь рік дивився і думав: «Ні, я вже не встигаю». Тому почав займатися у клубі, що знаходиться в ТРЦ Dream Town. Займаюся декілька разів на тиждень із тренеркою Аріною. Дуже подобається.
Чому футболістам легко дається падел
Між футболом і паделом значно більше спільного, ніж може здатися на перший погляд:
– Мені здається, що падел має дуже багато спільних рис із футболом. Коли я ходжу в падел-клуб, то бачу колишніх футболістів, а на базі – нинішніх футболістів, тренерський штаб, менеджерів.
По-перше, у тебе є партнер, і ти від нього залежиш. Є суперник, якого потрібно бачити й розуміти, як він діє. Треба контролювати простір, стежити, куди летить м’яч, разом із партнером виходити із захисту в напад і повертатися назад.
Це все робота в парі, тому футболістам падел дається досить легко. Коли вони приходять уперше чи вдруге на корт, у них може не бути певної техніки роботи з м’ячем, але вони приходять у падел уже з певним ігровим інтелектом. Вони розуміють, як треба рухатися.
Падел допомагає футболістам перемикатися
Ще одна причина популярності паделу серед футболістів полягає в тому, що гра дає можливість залишатися активним, але водночас переключатися після тривалого тренувального циклу:
– Гравці проходять десятимісячний тренувальний цикл і втомлюються: тренування, гра, тренування, гра. Тому, навіть коли вони залишаються в хорошому спортивному тонусі, їм потрібне переключення. І падел дуже добре його дає.
Окремо Денисов наголошує на емоційній складовій гри:
– Коли вони хочуть якихось розваг, падел дуже добре їм у цьому допомагає. Це гра два на два, і тут є конкуренція. Зайде на корт В’ячеслав Шевчук із Русланом Ротанем та ще хтось – думають, що на пів годинки, а потім їх по дві години нема. У них усіх є емоції. У Шевчука кров’ю очі налилися. Він уже до вечора не сходить із цього паделу, адже йому треба відігратися. Потім лежить там, стогне, але щасливий. І це дає гравцям певні емоції та можливість відпочити.
Низький поріг входу та рівні шанси
Падел дозволяє грати разом людям із різним спортивним і професійним бекграундом. Саме це, на його думку, добре працює у футбольному середовищі:
– Це класно, тому що падел вирівнює шанси. Наприклад, президент може грати і проти головного тренера, і проти когось іншого, і навіть проти професійних гравців. Він може дуже добре грати біля сітки. Давайте порівняємо з іншим видом спорту. Вийдемо на п’ять хвилин у ринг з Олександром Усиком. Які наші шанси?
Коли ми вийдемо на п’ять хвилин з Олександром Усиком на падел-корт, ситуація зовсім інша. Це ком’юніті, це може кожен. Тут легкий поріг входу для будь-кого. Як казав колись Златан Ібрагімович, ти можеш потренуватися три-чотири рази й уже отримувати задоволення. Ти вже посміхаєшся, адже у тебе щось вдається.
Падел як новий формат футбольного нетворкінгу
Окреме місце у виступі Денисов відвів комунікації та бізнесовій складовій паделу. Він вважає, що для футбольного середовища цей вид спорту може стати альтернативою традиційним форматам корпоративного дозвілля:
– Якщо підсумувати, для футбольного середовища падел може стати дуже гарною альтернативою гольфу, який довгий час вважався таким корпоративним видом спорту після футболу. Це ще й чудовий нетворкінг. Він дає можливість бізнесменам пограти разом із футболістами, а гравцям – познайомитися з новими людьми та гарно провести час. Тому я вважаю, що падел має дуже великий потенціал у цьому напрямку.
Розбудова спорту попри війну
Наприкінці Денисов подякував людям, які інвестують у спортивну інфраструктуру в Україні попри війну. Окремо він відзначив президента «Полісся» Геннадія Буткевича:
– Я вважаю, що цим людям можна тільки аплодувати. Вони розбудовують сучасну європейську спортивну інфраструктуру не лише тоді, коли в Києві відносно тихо, а й попри ракетні обстріли.
Так само Геннадій Буткевич із першого дня повномасштабної війни не тільки допомагає, а й, незважаючи ні на що, продовжує розбудовувати сучасну європейську футбольну інфраструктуру в Житомирі. Це і тренувальна база, і комунальне підприємство, і стадіон, у який він вкладає кошти та продовжує розвивати. Тому перед такими людьми можна тільки зняти капелюха. І дай Боже, щоб ця ініціатива продовжувалася, тому що буде така ініціатива – буде Україна.
