Sport Club продовжує щорічну традицію підрахунку сум, які держава виділяє з бюджету на розвиток видів спорту.
Як Україна фінансує спорт у 2025 році. Інфографіка Sport Club
Щоправда, цьогоріч ми підготували таку візуалізацію не на початку року, а трохи згодом — після найбільших спортивних подій, Олімпійських та Паралімпійських ігор. Аби підсумувати загальні витрати держави на підготовку спортсменів до них та оцінити віддачу.
Загалом на 2026 рік парламент заклав у державний бюджет 6,8 млрд грн на розвиток молодіжної політики та спорту. Це рівно на один мільярд більше, ніж торік, але менше, ніж у 2024 році (7,5 млрд грн), коли були затратніші літні ОІ.
З цієї суми понад 73% передбачені на підтримку спорту вищих досягнень — 5 млрд грн. Ці гроші нас і цікавлять насамперед, тим паче сума є більшою за ті, які були закладені на цей напрямок у 2025 (3,1 млрд) та 2024 роках (4,2 млрд).
Тобто, держава знайшла більше грошей на розвиток професійного спорту. З врахуванням, що на цей рік потрібно зокрема виділити кошти на підготовку атлетів до:
- зимових Олімпіади та Паралімпіади;
- юнацької Олімпіади (відбудеться в жовтні-листопаді цього року в Дакарі, Сенегал);
- Дефлімпійських ігор (пройдуть наступного року в австрійському Інсбруку).
Та це не означає, що більше коштів отримали всі види спорту. Навпаки, є види, яким фінансування з державної кишені суттєво скоротили.
🔹 В літніх видах стабільною лідеркою за фінансуванням є легка атлетика. З бюджету на неї єдину в цьому переліку виділили понад сто мільйонів – 110,2 млн грн.
Держава щороку витрачає мільярди на спорт. Як ці кошти ділять між видами
Ба більше, цей вид також лідер за розміром приросту у порівнянні з 2025 роком. На легку атлетику заклали на 30,3 млн гривень більше, ніж торік.
За цим показником в пʼятірку лідерів входять також фехтування (+24.1 млн грн), бокс (+22.8), баскетбол (+22) та тхеквондо (+15.2).
Особливо в цьому переліку вирізняється тхеквондо, адже у пропорційному еквіваленті розмір бюджетування цього виду зріс на 163% у порівнянні з минулим роком.
В цьому розрізі більший профіт лиш у хокею на траві (198%), в якого по грошах порівняно скромні 9,7 млн грн.
🔹 В зимових видах протилежна картина. Тут навпаки – у більшості фінансування зменшилось, адже після Ігор в Мілані-Кортіні на старті року стартував новий чотирирічний цикл.
Відповідно в пʼятірку видів з найбільш вкороченою сумою фінансування у порівнянні з 2025 роком увійшли чотири зимові — біатлон (-23,6 млн грн), скелетон (-7,5 млн), санний спорт (-7 млн) та фігурне катання (-6,7 млн).
При цьому у пропорційному еквіваленті той же скелетон, в якому виступає Владислав Гераскевич, й зовсім лідер за вкороченням. Бюджетне фінансування цього виду на 44% менше, ніж торік.
🔹 У переліку неолімпійських видів, які отримали на цей рік фінансування в понад 5 млн грн, варто відзначити появу новачка. На відміну від 2025 року, цьогоріч в списку присутній військово-технологічний спорт, який Мінспорту офіційно визнало лише рік тому.
Його поява має соціальний та реабілітаційний контекст — він передбачає зокрема можливості для ветеранів використовувати бойові навички у новій формі. В цьому виді учасники змагаються в керуванні дронами та наземними роботизованими комплексами у дисциплінах: перегони, перехоплення, розвідка, дистанційне ураження, комбіновані місії.
На цей вид держава виділила одразу 10 млн грн.
Відзначимо також успіх пляжної боротьби та кікбоксингу ВТКА, які заскочили в перелік, хоча торік мали мінімальне грошове забезпечення від держави.
🔹 А тепер про зимові Олімпіаду/Паралімпіаду та витрачені на них державні кошти.
У 2025 та 2026 роках з держбюджету цільово на завершальні етапи підготовки до зимової Олімпіади витратили 254,8 млн грн. Й тут не враховуються кошти, які окремо виділяли на кожен зимовий вид впродовж чотирирічного циклу.
Результат України на зимових ОІ-2026 — жодної медалі.
У випадку зі зимовою Паралімпіадою ситуація краща. На останні етапи підготовки до неї з бюджету виділили цільово 59,43 млн грн. Результат — 19 медалей (три золоті) та сьоме місце в командному заліку.
Як вам такий контраст?
Від пострадянської секції до клубу: як змінюємо філософію управління в спорті
