За кілька днів до так званих виборів у держдуму рф рекордсмен НХЛ і капітан «Вашингтона» Олександр Овєчкін знявся в передвиборчому ролику «Єдиної росії». У кадрі він стоїть за спиною Сергія Лаврова, в одній «команді однодумців» із пропагандисткою Симоньян. У тій самій серії роликів – Марія Львова-Бєлова, яку Міжнародний кримінальний суд розшукує за депортацію українських дітей.
Овєчкін знову обслуговує передвиборчу машину Путіна – в хокейному світі великий скандал
Це не випадковість і не « збіг обставин». Клуб офіційно пояснив: цього літа хокеїст «отримав від своєї країни пропозицію взяти участь у відеокампанії» і погодився. Той самий Овєчкін, який у 2017-му заснував рух Putin Team, а вже після скандалу скаржився в інтерв’ю, що «почувається дурником» через відсторонення росіян від Олімпіади. Тепер хокеїст заявляє, що росія – це батьківщина й лицемірно прикривається словами про мир в той час як його країна веде кровопролитну агресивну війну.
Кращої ілюстрації про «спорт поза політикою» від росії годі було очікувати. Це бачить увесь світ, і це мало б слугувати сигналом про перегляд нинішньої політики МОК і федерацій стосовно росіян.
Вершина айсберга
Олександр Овєчкін «засвітився» в путінізмі завдяки своїй зірковості, але його кейс точно відображає те, чим є спорт і спортсмени в російській федерації – ще одним елементом держави, державної пропаганди, мілітаризму та імперських маній.
У тих самих агітаційних роликах дворазовий олімпійський чемпіон В’ячеслав Фетісов підтримує Львову-Бєлову, а шахіст Сергій Карякін і боєць Федір Ємельяненко записалися в «однодумці» до начальника штабу «Юнармії» – структури, що готує дітей до війни. Карякін, нагадаю, народився в Криму і до 2009 року грав за Україну, а потім схвалив анексію і їздив на окуповані території.
На вибори від путінської партії йде ціла «олімпійська фракція», яка покірно голосує за воєнні бюджети та готова в усьому підкорятися своєму господарю, що сидить у Кремлі.
І це почалося не сьогодні, і не вчора. Це давня традиція, успадкована від Радянського союзу та реанімована путінським режимом для досягнення власних цілей.
На жаль, у російському спорті немає непричетних до війни та агресії. Є ті, кого вже зловили на гарячому, і ті, хто ще не привернув своїми заявами та діями увагу ЗМІ.
Але сутність системи від цього не змінюється. Рабське становище російського спорту не дає надії не лише на протест проти політики путіна, але навіть на його умовний нейтралітет.
МОК з широко заплющеними очима
Міжнародний олімпійський комітет робить вигляд, що нічого цього не бачить. Він дає спортивним федераціям рекомендації щодо повернення росіян на міжнародні змагання та поновлює членство Олімпійського комітету росії, повіривши на слово, що той більше не включає структури з окупованих територій України.
За неповний рік близько десяти олімпійських федерацій – дзюдо, тхеквондо, водні види, боротьба, гімнастика, важка атлетика, фехтування, п’ятиборство, гандбол, бокс – повернули росіянам прапор і гімн. Ковзанярі та лижники допустили їх у «нейтральному» статусі.
Кейс Овєчкіна – відповідь на питання, що таке «нейтральний» російський спортсмен. Сьогодні він «просто грає в хокей». Завтра стоїть за спиною міністра закордонних справ держави-агресора. Післязавтра він та його колеги закликають до війни. А далі – приходять на нашу землю та просто стріляють в українців – у військових і мирних людей.
Здавалося це привід задуматися і скоригувати політику. Проте, ні МОК, ні федерації, які капітулювали перед росією, цього не зроблять. Вони все бачать і все розуміють. Їхня позицію свідома та обумовлена цілим рядом причин: від страху перед Москвою до лобізму рф та російських грошей.
Сили чесного спорту
На цьому капітулянтському тлі є приклад, який доводить: принципова позиція можлива. Світова легка атлетика не допускає росіян і білорусів із березня 2022 року і в липні вкотре підтвердила заборону.
Російська федерація двічі за літо подала позови до Спортивного арбітражного суду, але президент World Athletics Себастьян Коу відповів: «Я особисто буду в арбітражі захищати цю позицію». А днями в Будапешті додав: «Наша позиція не змінилася. Ідеться про чесність змагань».
Себастьян Коу: «Народ України знає позицію Міжнародної федерації легкої атлетики, і ми дотримуємось її»
Таким чином, там, де менеджмент чесний, принциповий та професійний, цінності перемагають. Це також сигнал й іншим федераціям, які можуть піддатися тиску: боротися за чистий спорт можна, варто і потрібно. Врешті-решт, якщо олімпійський рух втратить свою моральну основу, він не зможе виконувати ту функцію заради якої створювався: популяризувати спорт та надихати мільйони людей.
Чесний спорт повинен перемогти
Поки міжнародні функціонери шукають компроміси, росія посилює терор. Зараз він триває в цілодобовому режимі й ставить під питання можливість проведення спортивних заходів навіть в тих регіонах, що вважалися відносно безпечними.
Агресор убив близько 800 українських спортсменів і тренерів, зруйнував або пошкодив понад 900 спортивних об’єктів.
Український спорт перебуває в завідомо нерівних умовах зі спортом інших держав. Хоч якимось виявом справедливості були спортивні санкції. Натомість бачимо протилежну тенденцію – перед росіянами розстеляють червоні доріжки до п’єдесталів.
Тому завдання України та усіх, хто з нами солідарний – активно використовувати всі доступні інструменти, аби зупинити спортивний реванш росії.
Очолювана мною робоча групу з протидії агресії рф у сфері спорту при парламентському профільному Комітеті напрацювала такі механізми.
Зокрема, персональні санкції. Україна вже створила та активувала цю модель: під санкціями Ісінбаєва, Попов, Тарпищев, «агенти впливу» на чолі з Дворковичем, сформовано список 29 управлінців, причетних до спортивних анексій. Є вже багато кандидатів до наступного списку. Головне, щоб такі санкції застосовувала не лише Україна, але й держави-партнери. І тоді жоден путініст навіть з дозволу МОК та федерації не зможе потрапити на змагання.
Позиція урядів країн-господарів, де відбуваються спортивні заходи, багато важить. Лист конгресмена Джо Вілсона комісару НХЛ щодо дій Овєчкіна і заклик легенди хокею Домініка Гашека заборонити виступи росіян у країнах ЄС і НАТО показують: розуміння ефективності цього механізму є. Відмова у візах російським спортивним пропагандистам – це легітимний інструмент, і він має бути застосований масово.
Україна готова передати кожній федерації, кожній країні задокументовані досьє на російських спортсменів причетних до пропаганди війни. В ідеалі встановлення такого факту мало б означати автоматичну дискваліфікацію.
Формула України та усіх, хто підтримує чесний спорт, залишається незмінною: жодної участі росіян до припинення війни.
Наше завдання – щоразу називати речі своїми іменами і на кожну спробу реабілітувати агресора відповідати фактами, документами, санкціями та солідарними діями.
