4 липня завершився чемпіонат Європи з хокею-5 серед дівчат до 16 років. Для нашої збірної турнір став вкрай успішним – українські хокеїстки поїхали додому зі срібними медалями.
Наша команда до 16 років поступилася лише двічі: у першій грі групового етапу – 2:3 проти Хорватії та 1:4 – проти Польщі у фіналі. Після повернення призерок додому ми коротко поговорили про цей результат із головною тренеркою дівчат Оленою Свистюр.
Про результат на турнірі та задачу, яка стояла перед змаганнями в Туреччині:
Результат, який показали дівчата, я оцінюю як величезне досягнення. Це успіх для нашої збірної. Ми в 2022-му в Швейцарії були перші, теж грали з польками – перемогли 6:5 по булітам. У 2024-му в Хорватії 4:5 програли, в один м’яч, у фіналі, теж з польками.
Це ми зустрічалися з ними втретє, програли 1:4, але дівчата протягом всього турніру показали свій характер, вони були єдиним цілим на полі, командою на полі і поза ним. Бачила вогники в їхніх очах, бажання, хотіли перемагати.
Це срібло для нас особливе, дівчата працювали всупереч обставинам. Ми дуже довго добиралися у Туреччину, 61 годину їхали туди, і, щойно трошечки відпочили, почався чемпіонат Європи. Мета, яку ставлять тренери – це завжди медалі, золоті чи срібні, бронзові. Будь-яка медаль – цінність для збірної, срібна нагорода – це теж гідний і гарний результат.
Про причину поразки полькам у фіналі:
У першому таймі рахунок був 1:1. У другому таймі вони забили лише на 22 хвилині. Я вважаю, що вони швидше відновилися, ніж ми. Була неможлива спека, і вважаю, що судді два буліти дали незрозуміло за що. І моменти були теж, які ми могли реалізовувати. Трошки не вистачило вдачі.
Про повернення росіян, які підвищилися до елітного дивізіону цього літа, та поведінку українських спортсменів в їхній присутності:
Це країна-агресор. Це повинне бути повне ігнорування їхньої присутності на змаганнях. Це величезне порушення спортивної, людської моралі. У мене син воює, я знаю, що це таке. Це повний ігнор.
Фото: ukraine.fhockey | sevimli_taraftar
